Ткачук І.М.

Луцький державний технічний університет, Україна

Формування облікової політики в Пенсійних фондах

Облікова політика являє собою фундамент правильної побудови бухгалтерського обліку і передбачає права і обов’язки системи обліку з приводу формування інформаційних потоків для управлінців.

Введення в теорію і практику категорії «облікова політика» означає визнання ролі бухгалтера і облікових методів у формуванні прибутку підприємства, показує відносність облікових даних, суттєво змінює статус бухгалтера і його роль в управлінській ієрархії. [3, с.220]

В Україні термін «облікова політика» ввійшов у вживану термінологію наприкінці дев’яностих років. У липні 1999 р. цей термін був закріплений у Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон №996) і в даний час одержав широке поширення в обліковій літературі і на практиці.

На відміну від Росії в Україні не існує чітко сформованих правил та вимог щодо формування облікової політики. Тому в Україні при розробці власної облікової політики, підприємства за основу беруть правила закріплені у міжнародних стандартах.

При складанні облікової політики необхідно обов’язково враховувати особливості тієї галузі, до якої відноситься організація. Міністерствами, відомствами, іншими галузевими структурами розроблені різні положення, рекомендації і методичні вказівки з питань бухгалтерського обліку. Тому організаціям можна керуватися ними, але лише в частині, що не суперечить чинному законодавству (у силу останніх змін).

На вибір облікової політики впливає кілька факторів:

- організаційно-правова форма;

- структура управління підприємством чи організацією;

- забезпеченість сучасними засобами обробки інформації та інформаційно-методичне забезпечення.

Відповідно до п.5 ст.8 Закону №996 [ 1 ] підприємство самостійно визначає облікову політику, тому ефективність її залежить від керівництва.

Без облікової політики в сучасних умовах неможливо уявити собі роботу бухгалтерії та процес формування інформаційних потоків, які б давали якісну базу для прийняття рішень. Облікова політика розробляється з метою впливу на систему обліку в напрямі пристосування її до потреб апарату управління. Облік розглядається в системі управління як засіб отримання інформації для контролю.

Завдання облікової політики на підприємстві можна сформувати таким чином:

1) управлінський облік: забезпечення управлінський персонал економічною інформацією;

2) фінансовий облік: задоволення потреби користувачів в інформації про результати діяльності.

Облікова політика розробляється головним бухгалтером організації і затверджується її керівником. Облікова політика підприємства враховуючи часті зміни діючого законодавства визначає нормативне регулювання бухгалтерського обліку на конкретному підприємстві. Тому, важливе значення у виборі облікової політики мета, поставлена перед бухгалтерським обліком на конкретному підприємстві. Для досягнення поставленої мети застосовуються різні методи і прийоми реалізації способів бухгалтерського обліку, що мають у ряді випадків значну відмінність стосовно застосування у фінансовому, податковому або управлінському обліку і їхньої відмінністю.

Пенсійні організації характеризуються відсутністю формуванням власної облікової політики. Це характеризується тим, що Пенсійний фонд на сьогоднішній день функціонує як центральний орган виконавчої влади і бухгалтерський облік в ньому ведеться як у бюджетних установах. А як відомо держава чітко регламентує порядок ведення обліку у бюджетних установах, та не лишає право вибору методів бухгалтерського обліку. В даному випадку облікова політика формується на макрорівні.

Однак, у законодавчих актах бюджетні установи не обмежуються у:

1) виборі форми ведення бухгалтерського обліку;

2) розробці власного робочого плану рахунків;

3) формуванні графіку документообігу;

4) визначенні обов’язків, як бухгалтерії так і інших структурних підрозділів та їх взаємозв’язках;

5) формуванні внутрішньої звітності.

Отже, важливість формування облікової політики навіть у бюджетних установах полягає в тому, що інформація, яка відображається в наказі про облікову політику – це інструмент ведення бухгалтерського обліку всередині організації, внутрішній збірник законів і правил облікового процесу організації.

Також необхідно врахувати в даному випадку і те, що відбувається реформування існуючої пенсійної системи, що у свою чергу призводить до зміни форми господарювання існуючого Пенсійного фонду України.

Отже, формуючи облікову політику в Пенсійному фонді необхідно враховувати наступне:

1) у випадку, коли по конкретному питанню нормативно не встановлені способи ведення бухгалтерського обліку, то при формуванні облікової політики здійснюється розробка організацією відповідного способу, виходячи з діючого законодавства;

2) дані способи встановлюються на тривалий термін (як мінімум на звітний рік). Звітним роком вважається період з 1 січня по 31 грудня включно. Обрана облікова політика повинна застосовуватися послідовно, від одного звітного року до іншого;

3) дані способи повинні бути закріплені відповідним документом - наказ про облікову політику;

4) обрані способи встановлюються на підприємстві і на всіх структурних підрозділах, незалежно від їхнього місця розташування. Таким чином, окремі управління Пенсійного фонду України повинні дотримуватись встановленої Пенсійним фондом України облікової політики. Тому відповідним чином оформлений наказ про облікову політику повинний бути доведений до відома усіх структурних управлінь Пенсійного фонду України в областях вчасно (тобто до початку нового року).

Як правило, усі зміни облікової політики повинні вводиться з 1 січня поточного року (з початку фінансового року). При цьому всі зміни затверджуються відповідним організаційно-розпорядницьким документом. При зміні або доповненні облікової політики у відношенні окремих операцій, немає необхідності переписувати весь наказ заново. Досить затвердити зміни і доповнення, внесені у вже діючу облікову політику підприємства.

Розроблена Пенсійним фондом облікова політика буде внутрішнім нормативним документом, що регулює основні питання формування облікового процесу та поєднує цілу низку законодавчих актів.

Література:

1. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 01.07.1999р. № 996-XIV.

2. Положение по бухгалтерскому учету «Учетная политика организации» №1/98. Утверждено Приказом Министерства финансов Российской Федерации от 9 декабря 1998г. №60 н.

3. Бутинець Ф.Ф. Історія бухгалтерського обліку: В 2-х частинах. Ч. І: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит»/ 2-е вид., доп. і перероб. – Житомир: ПП «Рута», - 2001. – 512с.